племінник

Mira otros diccionarios:

• племінник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• племінник — а, ч. Син брата або сестри; небіж …   Український тлумачний словник

• племінник — [плеим’і/н:иек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іy …   Орфоепічний словник української мови

• племінничок — чка, ч. Зменш. пестл. до племінник …   Український тлумачний словник

• сестренец — племінник, син сестри …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• сыновець — племінник, син брата …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• Коцюба, Гордий Максимович — Гордий Максимович Коцюба Гордій Максимович Коцюба …   Википедия

• братан — а, ч. 1) діал. Племінник із боку брата, небіж. 2) жарг. Член злочинного угруповання …   Український тлумачний словник

• небіж — не/бо/жа, ч. 1) Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. 2) пестл. Звертання до чоловіка, молодшого за віком. 3) заст. Бідолаха …   Український тлумачний словник

• сестринець — сестрі/нець, нця, ч., діал. Племінник – син сестри …   Український тлумачний словник

• сестрич — а, ч., діал. Племінник – син сестри …   Український тлумачний словник